сумнів
Смотреть что такое "сумнів" в других словарях:
сумніти — дієслово недоконаного виду рідко … Орфографічний словник української мови
сумнів — у, ч. 1) Непевність щодо вірогідності, можливості чого небудь; брак впевненості в комусь, чомусь. || Підозра, острах. •• По/за вся/ким су/мнівом ; По/за вся/кими су/мнівами , у знач. вставн. сл. безперечно, безсумнівно. Бра/ти (ста/вити) під… … Український тлумачний словник
сумніватися — [сумн іва/тиес а] а/йус а, а/йеіс :а, а/йеіц :а, а/йуц :а … Орфоепічний словник української мови
сумнівний — [сумн’і/ўнией] м. (на) ному/ н ім, мн. н і … Орфоепічний словник української мови
сумніватися — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
сумнівний — прикметник … Орфографічний словник української мови
сумнівність — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
сумнівно — прислівник незмінювана словникова одиниця … Орфографічний словник української мови
сумнішати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
сумніший — прикметник, вищий ступінь … Орфографічний словник української мови
сумніватися — а/юся, а/єшся, недок. 1) у чому і без додатка. Відчувати, висловлювати сумнів щодо вірогідності, можливості чого небудь; не бути впевненим у чомусь. 2) у кому. Мати сумнів щодо кого небудь, не цілком покладатися на когось. 3) Вагатися,… … Український тлумачний словник
